неділя, 30 грудня 2012 р.

Відомі рівняни відзначили 50-річчя в музеї

Відомі рівняни відзначили 50-річчя в музеї.

[+Фото]

Уже вдесяте Рівненський обласний краєзнавчий музей провів виставку "Золоте сузір’я", в рамках якої запросив до своїх стін відомих діячів Рівненщини, яким у 2012 виповнилося 50 років. Цього року ювілярів — десятеро.

Читайте також:

У російському аеропорту при посадці розбився літак з екіпажем

Улюблені рецепти на Новий рік: заливна риба, крабові кульки, куряча грудка з шинкою та сиром, відбивні з лимоном

На Рівненщині батько встромив сину ножа у живіт

Гастролі року у Рівному: Гребенщикова замело на "4000 років"

Фокус з календарем від Домовичка Кузі

У виставковій залі зібралися відомі діячі культури та мистецтва, викладачі, народні умільці, фотохудожники та просто неординарні особистості.

Їхній творчий доробок був представлений на виставці у світлинах та виробах народного мистецтва. Зокрема, значну частину експозиції зайняли світлини фотохудожника Анатолія Мізерного, який не лише представив тут власні роботи, а й став автором світлин інших ювілярів.

У Рівному вперше покажуть фото з 50 країн!

Представили тут й оригінальні керамічні витвори скульптора Леоніда Гринбокого, які стали й експонатами виставки, й подарунками для ювілярів.

Одна ювілярок-2012 — народна майстриня Лариса Червоній. Вона представила свої вишиванки й зазначила, що не уявляє свого життя без творчості.

— Моє життя розділилося на два періоди — до і після, — розповіла майстриня, вдова загиблого екс-губернатора Рівненщини Василя Червонія Лариса Червоній. — У мене було яскраве, цікаве та різноманітне життя, а тепер воно стало менш яскравим. Але я знаходжу втіху у вишивці.

Лариса Червоній через вишивку передає свої емоції, почуття та роздуми

Лариса Червоній зазначила: про те, що у гардеробі є вишиванка, варто згадувати не лише на свята, а й носити її як повсякденний одяг.

Цікаві моменти з життя пригадав ювіляр-2012 Володимир Петрів.

— Коли я був маленький, то мене навчали називати батьків на "ви", — сказав директор Рівненського обласного музично-драматичного театру Володимир Петрів. — Одного разу я попросив у моєї бабусі сірників, щоб підпалити скирду сіна. Так прямо і сказав. Вона ж, не до кінця зрозумівши мої наміри, відповіла, що сіно сире й не загориться. Але… Так я спалив не лише сіно, а й сусідський сарай разом із курми. Тато хотів мене покарати, а я кажу: "Не бийте, тату!" Тоді тато сказав: "Ти звертаєшся до мене на "ви", але вчинки робиш на "ти". З того часу я намагаюся чинити так, щоб було навпаки.

Ще одним ювіляром-2012 став засновник "ОГО" Віктор Данилов. На виставці була представлена унікальна колекція монет з 50 країн світу та світлини, зроблені Віктором Євгеновичем під час подорожей.

— Я не вмію ліпити, вишивати чи малювати, — говорить засновник "ОГО" Віктор Данилов. — Тут є люди набагато більш талановиті. Я збирав монети й навіть ніколи не думав, що це може бути комусь цікаво. Але мені запропонували зробити цю виставку, вийшло досить цікаво. Як виявилось, я й фотографувати трохи вмію, що підтверджує фотограф Олександр Харват.

У Рівному презентували колекцію з тисячі монет зі 183 країн світу [+Фото]

Загалом у музеї відзначили десятьох ювілярів.

Всі ювіляри:
- Тетяна Васечко — заслужений працівник культури України, керівник зразкового дитячого фольклорного колективу "Намисто" ( с. Городок Рівненського району).

- Віктор Данилов — директор ТОВ фірма "Марк", засновник "ОГО", член Національної спілки журналістів України.

- Леонід Гринбокий — скульптор, викладач Рівненської дитячої художньої школи.

- Анатолій Мізерний — фотохудожник, член Національної спілки журналістів України, Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Бориса Тена (1990).

- Володимир Петрів — директор-художній керівник Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України.

- Тетяна Свєнтах — викладач-методист Рівненського музичного училища РДГУ, керівник капели бандуристів, заслужений діяч мистецтв України.

- Ігор Федоров — викладач Рівненського музичного училища, художній керівник та диригент оркестру народної музики "Древляни".

Рівненські сестри-близнята вишивають сучасні сорочки

- Лариса Червоній — майстриня-вишивальниця.

- Євген Цимбалюк — письменник, журналіст, краєзнавець, заслужений журналіст України.

- Віктор Янчук — актор Рівненського облмуздрамтеатру, заслужений артист України.

Як зазначила ініціатор "Золотого сузір’я" Галина Данильчук, з кожним роком іменинників стає все більше, й колишні ювіляри уже стали добрими друзями музею.

Категорія: Новини > Відпочинок і культура

Автор: Олександр МЕЛЬНИЧУК Переглядів: 349

митці, відзначення, Рівненський обласний краєзнавчий музей, "Золоте сузір'я"

Листівки

Листівки з «Дивосвіту»

Ольга МОНЧУК

Ще з дитячого садка пам’ятаю беззаперечну істину: найкращий подарунок — зроблений своїми руками. В епоху масового виробництва та масового споживання все більш цінними стають речі ручної роботи, які по-модному тепер називають «хенд-мейд» і високо цінують за їхні ексклюзивність та оригінальність. Напередодні Новорічно-Різдвяних свят актуальним подарунком залишаються листівки.

Магія таланту

Ще торік до моїх рук потрапила красива і неповторна листівка, яку зробили клієнти Івано-Франківського центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Дивосвіт». Після цього вирішила відвідати цей заклад, щоби з перших уст дізнатися про таємниці творення унікальних листівок.

Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Дивосвіт» діє вже п’ять років. Нині в ньому перебувають 37 молодих людей від 16 до 35 років.

«Зовні вони всі великі, а в душі — діти, — констатує в. о. директора центру Тарас Дикун. — Це дуже талановиті люди. Найперший їхній талант — безпосередність: що думають, те й кажуть. У їхніх словах немає ніякого прихованого контексту, хитрої задумки. Нам усім цього бракує. Кожен із них має свій талант, його просто треба вчасно побачити та пробувати розвивати».

Техніка щирості

Лише ступила на поріг в приміщення центру, як відразу потрапила до справжньої творчої майстерні. Його вихованці технікою «вибивання» створюють неповторні картинки. З-під їхніх рук народжуються жабки, сніговики, котики, ведмедики та інші казкові персонажі чи тварини. А на «зимових» листівках «оживають» ангели, ялинки, сніжинки-зірочки, будинки...

Андрій, який уже три роки робить листівки, розкриває мені таємниці творчого процесу. Каже, що дуже любить робити листівки, адже уже звик. Сашко не приховує, що його листівки йому більше подобаються, аніж фабричні. «Коли я сам їх роблю, то більше їх ціную, бо то моя робота, я можу на ній зобразити все, що захочу», — констатує він. А от Володя чесно зізнався, що виготовляти листівки таки справа не проста, але він дуже тішиться з того, що у нього це виходить.
«Першу листівку завжди робити важко, — каже Христина, — це вже потім стає легко. Тепер я уже звикла. Листівки дарувала мамі та сестрі. Коли їм їх подарувала, вони сказали мені: «Дуже гарно!». і я тішуся з цього».

Вишитий папір

Вихованці «Дивосвіту» роблять листівки вже близько трьох років. У своїх роботах використовують найрізноманітніші техніки, матеріал і задумку. Соціальні педагоги закладу на початках самі придумували сюжети листівок, тепер шукають цікаві ідеї у всесвітній мережі. Стараються кожного разу виготовляти нові роботи, не повторюватися. Так і виходить. Адже кожна робота є неповторною, діти роблять її так, як бачать, відчувають і прагнуть.

Дуже цікаво й оригінально виглядають листівки, виготовлені технікою «ізонитка». Це вишивка на папері. На жаль, в цій техніці можуть працювати лише вісім-десять клієнтів центру, адже вона досить важка, вимагає скрупульозного підходу та чіткості рухів. Листівки з аплікаціями також виглядають гарно. Найбільше сподобалися пластилінові квіти на одній з них. Також привернула увагу листівка, зроблена під старовинну. Таємниці її виготовлення відкрили вихованцям центру дівчата з галереї сувенірів «Оле-тур». Окрім них, у закладі проводять майстер-класи й працівники дизайн-студії «АртХатка» та студенти ПНУ ім. В. Стефаника.

Виготовлення листівок не лише є частиною естетичного виховання клієнтів центру, а й має корекційні властивості. Воно дуже добре розвиває дрібну моторику, що надзвичайно потрібне для людей з функціональними обмеженнями. Крім того, процес творення листівок ще й розвиває дитячу уяву, наповнює будні цікавим дозвіллям і, звичайно, дає результат.

«За ці три роки вихованці змінилися суттєво, — каже Тарас Дикун. — Один наш хлопчина на початках не міг сказати ні слова, лише щось показував, вигукував. Нині він розмовляє цілими реченнями. Завдяки оточенню, спілкуванню розвинувся досить сильно».

Бажання і мрії

Цими листівками вітають гостей закладу, благодійників та родичів. «Ми кожного року вітаємо всіх, хто до нас приходить, щоби про нас пам’ятали і не забували, що ми такі є. Наші клієнти дуже задоволені, коли саме їхню роботу дарують, почуваються особливими, бачать, що їхня праця комусь потрібна. Часто питають: «А кому ми цю роботу зробимо? Подаруймо комусь її», — каже Тарас Дикун.
Ті, хто має за честь отримати неповторні листівки вихованців «Дивосвіту», часто дивуються, адже не вірять, що їх змогли зробити ці молоді люди. Все ж повірте, це так.

У листівках обов’язково пишуть якісь побажання, часто про здійснення мрій. А про що мріють їхні творці?

«У нас є дерево бажань, де кожен прикріплює свою мрію, — розповідає Тарас Дикун. — У кожного з них прості бажання. У них ні в кого немає бажань, як у нас, мати, наприклад, дачу на березі моря, віллу чи літак. Хтось хоче новий телефон, хтось хоче влітку поїхати на річку чи в село. Їхні мрії реальні. Те, що їм подобається тепер, того вони і хочуть. Їм вистачить того, щоби їх любили, поважали, рахувалися з їхньою думкою».

У працівників центру «Дивосвіт» дещо інші мрії. В листівці, адресованій всім читачам «Галичини», вони написали б таке: «Бажаємо всім людям, щоби вони не забували про тих, котрі потребують особливої уваги. Щоби люди не боялися, а навпаки, підтримували їх. Будьте людяними!».

Дизайнер Літковська презентувала лукбук колекції, натхненної Громадянином Кейном

Дизайнер Літковська презентувала лукбук колекції, натхненної Громадянином Кейном.

Літковська представила лукбук своєї весняно-літньої колекції

Фото: прес-служба Litkovskaya

Український дизайнер Лілія Літковська представила лукбук своєї нової колекції сезону весна-літо 2013, на створення якої її надихнула історія про таємничий Rosebud (бутон троянди) з фільму Громадянин Кейн Орсона Веллса.

Над лукбуком працювали відомий київський фотограф Cate Underwood і стиліст Веня Брикалін. Головною героїнею стала українська модель, зірка західних подіумів Марія Маркіна. Пост обробкою займався Ігор Примак.

У весняно-літній колекції дизайнер вирішила досліджувати нову для себе територію - тему ніжності і жіночої сексуальності. Такі впізнавані кліше, як приталений силует, відкриті плечі, перфорована шкіра, шовку, прозорі матеріали, принт горох, вишивка та аплікації - все це дизайнер вписала в рамки характерні для ДНК лейбла: складні конструкторські рішення при удаваній простоті виконання, архітектурна чистота силуетів, стримана кольорова палітра.

Лейбл LITKOVSKAYA був заснований в 2006 році. З того часу дизайнер удостоєний безлічі нагород за професійні досягнення, остання з яких - українська премія Best Fashion Awards Найращий дизайнер жіночого одягу 2011.

Lookbook Litkovskaya S/S-13 дивіться у новій фотогалереї на Кореспондент.net.

За матерiалами: Корреспондент.net

Немає настрою на Новий рік 31 грудня? Святкуйте у... березні!

Немає настрою на Новий рік 31 грудня?

Святкуйте у... березні!

Зимові ігри та забави. Фото з архіву сайту maptour.com.ua

Рік Чорної Водяної Змії вступить у силу вже за кілька днів. Змія, як жоден із інших знаків зодіаку, хоче, щоб її зустрічали красиво, але — тихо. Тому зустрічати Новий рік радять у тісному родинному колі, найліпше — вдома. Однак, навіть у колі рідних радять якомога більше блистіти. Тому — гламурно вбрана ялинка, ошатні підсвічники із довгими переплетеними свічками, геометричні орнаменти на скатертинах, “бабусині” коштовності, столове срібло і просто стрази, а ще ліпше все й одразу — ось чим дуже тішитиметься Змія. Однак, не варто вбиратися в одяг, який імітує шкіру плазунів чи крокодилячу — покровителька року може цього не зрозуміти.

Перед початком Нового 2013 року астрологи радять зробити три речі. По-перше, варто відкрити депозит у банку. Змія — матеріалістка, і дуже оцінить бажання відновити або зміцнити фінансову стабільність. Марнотрати не до душі прагматичній Змії, зате тим, хто потроху відкладає на гідну мету, вона обов’язково допоможе.
Обов’язково потрібно помиритися з коханими, рідними та друзями, якщо стосунки були затьмарені сварками і незгодами. Змія дуже не любить скандалів, надаючи перевагу спокою, тому потрібно обов’язково помиритися з близькими та друзями. Причому, перемир’я може бути і тимчасовим. Головне, щоб, коли почуєте бій годинника — ворогів не було у думках і в серці. Лад і гармонія в родині, взаєморозуміння і свято у вузькому сімейному колі точно сподобаються їй більше, ніж галаслива компанія з малознайомих людей, не пов’язаних між собою дружніми чи кровними узами.
Чого Змія точно не потерпить у Вашому домі — то це безладу. Вона — дуже охайна і навіть кілька разів на рік змінює шкіру, тому китайські мудреці радять обов’язково присвятити передноворічний час генеральному прибиранню дому. До 31 грудня слід встигнути вимести і викинути разом зі сміттям, пилом і мотлохом всі невдачі, які траплялися в попередньому році — Дракон буде радий гідним проводам, а Змія — задоволена наданими почестями.

Виглядати гладко
Більшість із дизайнерів радять цього року ретельно дібрати собі гардероб. Чорна Змія любить обдуманість, неквапливість і виваженість. Тому новорічний стрій має бути ретельно продуманим заздалегідь. Не варто хапати з шафи першу-ліпшу річ. Тим паче, вона може виявитися шерстяною чи “кудлатою”, а для Новорічної ночі-2013 більше пасують вбрання із гладких тканин.
— Вибір образу для Новорічної ночі залежить від того, де, з ким і як ви плануєте зустрічати Новий рік. Насамперед, одяг повинен бути зручним і практичним, бо Змія, як повелительниця наступного року, любить практичність, цілісність і точність. Отже, якщо ви вирішили зустрічати Новий рік із сім’єю, то жінкам і дівчатам згодяться сукні-чохли довжиною трішки вище колін. Цим ви підкреслите ноги і силует. Також можна одягнути вінтажну сукню “аля 50-ті”, з широким низом і нижче колін. Висока лінія талії візуально видовжить ноги. Буде доречною і довга сукня. Можна поєднати довгу світло-сіру або сіро-бежеву мішкоподібну спідницю або спідницю зі складками з великим теплим дещо темнішим светром, та — в’язаним шарфом. До цього додати унти або чоботи на невисокому підборі, довершити це все помадою червоно-коралового відтінку та об’ємним “шухером” на голові. Можна одягти темні, майже чорні штани, завужені донизу, з сорочкою-тунікою, легкого, рожево-ванільного, не їдкого кольору. Але — жодних лосинів і суконь-тунік! — застерігає дизайнер Артур Єфремов.

— У ресторан чи на вечірній раут можна підібрати довгу сукню пастельних відтінків легкого бежу, карамельної троянди чи глибокого синього, лазурового чи фіолетового тонів, поєднавши його зі срібними вставками чи аксесуарами. Довга чорна шифонова сукня з відкритою спиною буде класичною “родзинкою” вечора. І — макіяж із акцентом на червоні матові губи. Особливо — якщо у вас виразні світло-сірі або світло-зелені очі. Якщо ж ви вирішили вийти на вулицю, подбайте, щоб у вас був хороший кожух. Щоб не лише пасував до плаття, але і не дозволяв вам змерзнути. Підбори-”шпильки” — це гарно, але, якщо вечір плавно переходить у ранок, то, все ж, краще вибрати щось зручніше. Для маскарадного вечора не будуть зайвими об’ємні прикраси у вигляді змій: браслет чи підвіска, яка доповнить корсетне плаття яскраво-синього чи шоколадного кольору.
Значно простіше, на думку дизайнера, одягтися чоловікам. Артур Єфремов радить удома одягти зручні джинси-брюки чорного, темно-коричневого чи синього кольору, і світлий кардиган чи светр на замку. Якщо святкуватимете урочисто, то одягніть темний лаконічний костюм зі світлою сорочкою. Не варто забувати і про хустинку у нагрудну кишеньку, яка має бути під колір сорочки. Однак, не варто обирати нічого рожевого, бузкового, а також — спортивного.
— І — жодної “клітинки” — це вчорашній день, — застерігає дизайнер. — Простий класичний батник або светр кольорів хакі, оликового, темно-зеленого, сіро-коричневого, світло-коричневого. Не забуваємо про толстовки і гольфи! Одягніть, наприклад, косоворотку. Вона чомусь увійшла у моду ще позаторік, але я на жодному з калушан їх не бачив. Брюки мають бути лиш трішки завужені або класичного пошиву. Не одягайте штанів-галіфе. Не забувайте про основні чоловічі аксесуари: годинник, хустинку, ремінь і хороший парфум. Головне — не переборщити з ним!

Немає настрою? Святкуйте у березні!
За модою на новорічний декор — не вженешся. Тому прикраси для ялинки, зроблені власноруч, — також актуальні.
— У моді цього року будуть ялинкові прикраси кольорів наступного року — бірюзового і всіх відтінків зеленого. Цікаво буде прикрасити ялинку якимись однаковими іграшками різних кольорів, розташувавши їх на різних рівнях, наприклад, внизу найтемніші, всередині — світліші, зверху — найсвітліші кульки. Трішки блискучих всіляких штучок і кольорових вогників — і виглядатиме стильно, — каже етнолог і художниця Юля Дацків.

— Власноруч можна виготовити прикраси із тканини, кольорового картону, скріпок і фольги. Наприклад, — ковзани і санки. Якщо їх розташувати на різних рівнях — виглядатиме прикольно: випробувано власноруч! Але — робота займає чимало часу, і принесе більше радості дітям, аніж дорослим. Тому прикраси “хенд-мейд” — це коли нічим ввечері з дітьми зайнятись. Прикрасить оселю перед Новим роком ялиночка-конус із фетру. Його можна задекорувати намистинами і поламаними сережками, коралями. Така ялинка не обсиплеться, і її можна зробити різних кольорів. А ось щодо вінка на двері — то до нього ставлюся доволі двояко. Він більше заважає, ніж прикрашає. А ще можна придумати панчоху для подаруночків зі старих шкарпеток. Словом, під Новий рік усі ідеї — хороші. Було б бажання і “Гугл”.
Єдине, до чого цього разу не радять вдаватися художники, — це етнічні мотиви. Якось дивним чином ялинка й українська етніка — не поєднуються. Та й, зрештою, етнічні речі, ще й зроблені власноруч — це тривала клопітка праця. Тому, наприклад, вишити новорічну іграшку — можливо, але — нелегко, і займе тривалий час. До Нового року можна не встигнути. Можна придумати і варіації текстильних іграшок, проте, вони, радше, нагадуватимуть пилозбірники.
А ось якщо конче закортіло етнічного Нового року — не завдавайте собі клопоту сьогодні! Святкуйте у березні. Адже наші пращури святкували Новий рік саме тоді. Заразом, свято символізувало початок весни і пробудження всього живого. Та і ялинка у питомій українській культурі — дерево не дуже святкове.
— Наша етнокультура вважає ялику деревом, яке є зв’язком із царством мертвих. Є легенда про те, що душі, які втікали з царства мертвих, заморозила цариця того царства, і вони стали голочками на ялинці. Тому є думки, що це дерево взагалі не можна прикрашати, — вважає Юлія Дацків. — А ось, скільки себе пам’ятаю, у селі, звідки я родом, у нашій хаті завжди було сіно, а на Новий рік і на Різдво ніколи не прикрашали ялинок. Сіно було всюди, вся кімната була встелена ним, і спали ми також на сіні. А на Різдво ми клали ще сіно під скатертину. Одного разу спробували таке зробити у Калуші. Краще б не робили — у селі воно було якось органічно. І, ніби, не смітило ніде.
Однак, якщо відсвяткувати Новий рік за загальними правилами, то Чорну водяну Змію можуть роздратувати золоті прикраси і бенгальські вогники. Річ у тому, що стихія цього знаку зодіаку — вода. Тому вогонь на святкуванні у його честь — недоречний. Як виняток — запалені свічки у підсвічниках. Причому, і свічки, і підсвічники мають бути ошатними. Свічки краще обирати довгі, а ще ліпше — переплетені, такі, які нагадуватимуть двох переплетених змій. Обов’язковою прикрасою дому має бути гілочка сосни у вазі. Саме вона у східних народів символізує довголіття. А на скатертинах має бути виключно геометричний малюнок. Геометричні візерунки золотистого, бежевого і коричневого кольору — це прохання про здоров’я і довголіття для людей старшого віку. Тому на Новий рік бабусі можна подарувати хустку з геометричними фігурами відповідного забарвлення.
Змія може здійснювати бажання. Цьому у Новорічну ніч мають допомогти кольорові хустинки. Їх слід ховати по кишенях. Щоб новий 2013 рік був вдалим у фінансових справах, чоловікові треба загорнути якусь сріблясту монетку у шовковій чорній хустинці і покласти її у ліву кишеню брюк або піджака. Щоб було побільше уважності, міцної пам’яті і розуму, покладіть у кишеню шматочок малахіту. Шовкові червоні хустинки у кишені дружини та чоловіка будуть підказувати Змії про те, що у сім’ї хочуть дитину.
Головне правило — незмінне: свято — у душі. Тому необхідно, насамперед, налаштуватися на позитивну хвилю. Тоді знайдете і друзів, і з рідними порозумієтеся, і Змія виконає всі бажання.

У Черкасах Варвара вчила вишивати

Цього тижня працівники відділу етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею спільно з вишивальницями Черкаського обласного осередку спілки народних майстрів України провели вечорниці з нагоди свята Варвари–вишивальниці, яке відзначали днями.

Завідувачка відділу етнографії Черкаського обласного краєзнавчого музею Вікторія Литовка розповіла, що за легендою Варвара–вишивальниця Ісусу ризи вишивала та жінок давньому мистецтву вишивки навчала. Тому з нагоди свята найкращі вишивальниці нашого міста поділилися секретами та особливостями вишивки на Черкащині. А також пояснили їх символічно–оберегові значення.

Майстрині провели майстер–клас щодо традиційних технік, орнаментів та сюжетів рушників, сорочок, тощо.

– Свято відбувалося з елементами обрядів, характерних для Середньої Наддніпрянщини, пов’язаних зі святом Варвари, коли парубок вдаючись до хитрощів, потрапляв до хати дівки, викрадав вишиту подушку, а повертав лише взамін на вишиту сорочку, – пояснює Вікторія Миколаївна.

Під час свята учасники вечорниць долучились до розучування традиційних різдвяних колядок. Кожен згадав Різдво свого дитинства, а також скуштував святкові страви.

Джерело: Офіційний портал міської ради, міського голови та виконавчого комітету м. Черкаси

вівторок, 25 грудня 2012 р.

Нитки акрилові для вишивання сорочок, рушників, картин. Гуртом.

Нитки для вишивання сорочок, рушників, картин.

Гуртом.

На вагу.

Колір 0109

Увага!
Розпочинаємо гуртові продажі ниток.

Нитки акрилові для вишивання 0109-50
Ціна гуртова 145 грн/кг
Тел. 067 3608872

субота, 22 грудня 2012 р.

Тканина

Українське ткацтво має глибокі історичні корені, багаті мистецькі традиції і є однією з найдавніших і найпоширеніших галузей української народної культури. Археологічні дослідження кажуть про те, що тканину уміли ткати ще у Трипільську добу шість тисяч років тому.

Починаючі з першої половини ХІХ століття збереглося безліч матеріалів про народне ткацтво з розподілом його на регіональні особливості.

Головне – орнаментально – колористична підпорядкованість малюнку одягу чи інтер'єру. Спектр застосування тканин одягового, інтер'єрного й господарчого призначення не обмежується утилітарними і естетичними функціями. Надзвичайно важливим є використання традиційної української народної тканини в обрядовій сфері, пов'язаній з народженням, життям і смертю людини, їх семіотичний статус і знакова роль у традиційній культурі українців, що зумовлено передусім первісною сакральною функцією (частково збереглось відлуння архаїчних світоглядно міфологічних уявлень про те, що світ створювали богині-ткалі, які пряли нитку життя і людської долі та вплітали її в матерію Всесвіту).

Зібравши про всі три світи (підземний, земний і небесний) рослинна конопля або льон завдяки розуму, завдяки розуму, енергії та знань людини перевтілюються у нитку, а нитка у процесі ткацтва у полотно.

Оберегові властивості тканин учені пояснюють звичним уявленням предків про те, що процес ткацтва аналогічний процесові створення світу.

Семіотично важливим елементом формування тканини є хрест – магічний захист, а багато хрестів (у тканині безліч), багато - захисна сітка. Саме тому домоткана тканина – універсальний оберіг.

Шовк

Вже багато тисяч років одним із найпопулярніших різновидів тканин є шовк. Ним оформлюють інтер'єри квартир і ресторанів, його везуть як сувенір із подорожей по далеких країнах, шовк — улюблений матеріал багатьох дизайнерів, та й навряд чи хто відмовиться від задоволення послати в спальні шовкове простирадло. Шовк по праву називають аристократом тканин. Згадайте казки, з чого було виткано вбрання Шехеразади, Попелюшки та Жаби-Царівни?

Батьківщиною шовку традиційно вважають Китай. Приблизно третім тисячоліттям до нашої ери датовано перші згадки про шовк. Знахідки ж самого матеріалу датують першим тисячоліттям — вже в ті часи китайські майстри під заступництвом дружини самого імператора виготовляли не просто шовк, а деякі його різновиди — газ, атлас і навіть парчу. Крім того, майстрам були відомі секрети фарбування тканини і художнього розпису. Шовк згадувався й у Біблії серед скарбів Вавилона.

У давнину шовк вважали дорогоцінністю, тому процес його виготовлення був таємницею за сімома печатками. Всякому, хто її порушить, загрожувала страта. Не дивно, що цей матеріал могли носити тільки найба-гатші. Існував навіть вид шовку, який виготовляли спеціально для імператорської родини — тканину викладали на берег ріки, обмазували мулом і водоростями й витримували під сонцем 14 днів. Зроблений таким чином матеріал мав воістину унікальні цілющі властивості — виліковував шкіру, котра страждала на різні захворювання. Втім, хоча Китай і довго мав монополію на виготовлення шовку, йому все ж не вдалося зберегти свій секрет. Через деякий час про дорогоцінний матеріал дізналися в Індії, Японії, а незабаром і в Європі. Кажуть, що секрет виготовлення шовкової тканини видав або китайський чернець, який вивіз за межі країни кокон шовкопряда у своєму посоху, або китайська принцеса, котра вийшла заміж і вивезла кокон у своїй зачісці.

Втім, зараз це вже не має значення. Появою шовку ми зобов'язані зовсім не заповзятливому ченцю чи кмітливій принцесі, а маленькій гусені метелика сімейства

шовкопрядів, котрий і «мотає» нитку. У шовковичного черв'яка чудовий апетит. Все своє недовге життя, вдень і вночі, він їсть листя тутового дерева, якого за добу з'їдає стільки, скільки важить сам і навіть більше. Через якийсь час гусінь перестає їсти й входить у наступну стадію свого розвитку — починає плести кокон, який складається з однієї суцільної шовкової нитки завдовжки від 300 до 3000 метрів. А матеріалом для нитки слугує продукт, що виділяється залозами гусені. На цьому перший етап «видобутку» шовку можна вважати завершеним. Далі кокони сортують і починається другий, не менш трудомісткий, етап. Нитку, створену гусінню, потрібно розмотати і піддати подальшій обробці, наприклад, фарбуванню. З давніх часів для розмотування ниток використовували спеціальне пристосування, котре чимось нагадувало прядку. Кажуть, його придумала пряля Хуан Даопо, яка стала божественною покровителькою шовківництва. Отримані шовкові нитки і є тією
сировиною, із якої згодом виготовлять шовкові тканини. На словах усе виглядає досить просто. На ділі цей процес можна порівняти, мабуть, із розведенням якоїсь живності — стільки любові й турботи вкладається в культивування «дорогоцінних» гусеней.

Окрім культивованого шовку, існує й дикий шовк, який різниться за своєю фактурою та кольором. У цьому разі гусені живуть самі по собі, тобто ніхто спеціально не займається їхнім культивуванням. І отримують дикий шовк дещо іншим способом — нитку не розмотують із кокона, а зчісують. Таким чином, він більше нагадує льон або вовну. Дикий шовк відмінно всотує вологу й має гіпоалергенні властивості. Колір культивованого шовку від жовтого до сірого, дикого — зазвичай коричневий, багато залежить від листя, яким гусінь харчувалася протягом свого життя. Але фахівці із шовківництва стверджують, що колір і фактура шовкової сировини залежить не тільки від листя, а й місцевості, в якій цю сировину виробляють. Наприклад, китайський шовк більш гладкий і блискучий, зазвичай кремового кольору, а італійський — жовтий. До речі, на ринку тканин дуже цінується шовк Узбекистану, кажуть, що деякі вироби, зроблені з місцевого шовку, можна стиснути до розмірів яблука. Все це, звісно ж, стосується натурального шовку. Існує й штучний шовк, який і до гусеней, і до коконів має дуже віддалений стосунок. Його роблять хімічним способом. Єдине, що об'єднує ці два види тканини — назва й деяка зовнішня схожість.
Через те, що шовк краще від інших матеріалів утримує тепло, його часто використовують як матеріал для постільної білизни. Існує твердження, що влітку шовкова постільна білизна прохолоджує, а взимку зігріває. Тому напередодні зими така білизна буде дуже доречною. І нехай вас не лякає можливість скотитися вночі з ліжка — купуйте білизну з неслизьких шовкових тканин, наприклад, із крепу чи мокрого шовку.
Шовки використовують не тільки для виготовлення предметів одягу
та домашнього ужитку. Останній писк дизайнерської моди — декорування інтер'єру шовковими тканинами. Причому не традиційних штор чи балдахінів, а, наприклад, для оздоблення стін і стель. Деякі різновиди шовкових тканин дуже вдало імітують штукатурку, створюючи таким чином екологічно чистий інтер'єр. Матеріал також застосовують у медицині — для виготовлення хірургічних ниток, у косметології — як матеріал для створення штучних нігтів чи складових засобів із догляду за волоссям. Натуральний шовк витримує високі температури, не токсичний і тому присутній навіть у військовій і авіаційній промисловості.
Розповідаючи про шляхетний матеріал, не можна не звернути увагу на вишивку та розпис на шовку. Ці два явища з'явилися практично одночасно. З давніх часів шовк розшивали зображеннями казкових
істот, різними рослинними орнаментами. Найчастіше це були дракони, фенікси, риби, метелики, палаци, пагоди, лотос і очерет, іноді вишивка повторювала зображення відомих картин. Забезпечені майстри використовували у своїх роботах срібні та золоті нитки, простий люд вишивав звичайними нитками, але обов'язково яскравих кольорів. Вишивкою прикрашали не тільки одяг, а й багато інших предметів ужитку — подушки, хустки, віяла, парасольки. Обов'язково вишивалися надліжкові пологи, котрі були частиною посагу нареченої, а також дитячі речі. Особливе значення мали вишивки на костюмах театральних акторів і священиків — у той час ці речі були для простих китайців ідеалом одягу. Майстри багато уваги приділяли орнаментам — практично на кожному костюмі вишивали малюнки-символи. Наприклад, трилапажаба означала багатство, метелики — щастя, птахи — свободу, лотос — вірність.
Особливої уваги заслуговує розпис по тканині, іменований батіком. Батік — це узагальнена назва різних видів розпису по тканині, але найчастіше для цих цілей використовують шовк. Вважається, що батік виник на індонезійському острові Ява, там і зараз носять одяг, розписаний вручну, і він набув дуже великої популярності.Деякі майстри досі використовують у своїй роботі стародавні технології, наприклад, малюють не фарбами, а рисовою пастою, котру наносять на тканину бамбуковими паличками. Як і у вишивці, у батіку в давні часи використовувалися символічні малюнки. Причому деякі з них були доступні лише вищим верствам суспільства, простим людям використання цих орнаментів категорично заборонялося. У ті часи розписом по тканині займалися винятково жінки, тільки з поширенням батіку в інших країнах над візерунками стали чаклувати чоловіки. З'явилися навіть майстерні,
обладнані спеціальними верстатами та штампами. Щоправда, у той час ці підприємства були справою ризикованою, і не кожен наважувався на такий бізнес. Нові візерунки не завжди знаходили свого покупця, і витрачені кошти можна було втратити за дві секунди.
Однак мистецтво розпису по шовку дійшло до наших днів і нітрохи не втратило своєї актуальності. Батік активно використовують не тільки в одязі, а й у декоруванні інтер'єру. А розписана річ може коштувати не менше, ніж сукня від знаменитого кутюр'є.
І наостанку:
— вже понад 50 століть шовк — найбільш затребуваний товар багатьох країн світу;
— до Другої світової війни в США із шовку робили панчохи. Коли почалася війна, весь шовк пішов на виготовлення парашутів, що дуже засмутило всіх
американських жінок. Тоді як замінник шовку було винайдено нейлон;
— закони ісламу забороняють мусульманським чоловікам носити шовк. Можлива причина — носіння шовку робить чоловіка женоподібним і екстравагантним;
— борці за права тварин теж сказали своє слово. На їхню думку, спосіб отримання шовку — є ні чим іншим,
як жорстоким поводженням із тваринами. А все тому, що перед розмотуванням нитки кокони тутового шовкопряда варять в окропі;
— «Тенетами ловлять птахів, а шовком — дівчат», — мудрість китайських правителів;
— у деяких країнах існують музеї шовку. Там представлено матеріали шовкової індустрії, починаючи з часів винаходу цієї тканини;
— туаль, шифон, крепдешин, атлас, креп-жоржет, жакард — усі ці тканини є різновидами шовку.
«Я хустку шлю таку, як ти хотіла: З тканини жовтої вона й тонка
безмежно Уважніше вдивись, вона на мене
схожа Жовта, як моє лице, і невагома,
наче тіло».
Цей вірш належить шаху і поету Бабуру, він написав його для своєї коханої, відправивши разом із посланням горіх. Коли дівчина відкрила шкаралупу, вона побачила шалю. Вгадайте, з чого її було виткано?

Оксана КУРІПКО

"Найбільш корисний" льон

Латинське "Linum Usitatissimum" у перекладі означає "найбільш корисний". Цей вид використовується для одержання волокна. У світі існує понад 200 видів льону, з них в Україні росте більше 30.

Ця культура вирощувалась ще в егейський період. Надалі льон одержав широке поширення в Греції і Римі, де з тканин, вироблених із лляної пряжі, виготовляли одяг (наприклад, хітони), предмети військового спорядження (наприклад, прокладку для збруї), постільні приналежності, парусину, такелаж. Крім того, лляне полотно використовувалося як матеріал для написання картин . Льон вирощувався головним чином в Єгипті, Верхній Італії, Галлії й Іспанії. В міру розширення масштабів морської торгівлі в епоху Відродження, потреба в ньому значно зросла. Вироби з льону експортувалися навіть до Індії. Серед зразків, що дійшли до нас, переважають "коптскі тканини" з Єгипту, однак їх не можна назвати високоякісним виробом з льону.

(В.Д.Гладкий "Древній Світ" Том 1.)

Льон - однорічна трав'яниста рослина з сімейства льонових із прямостоячими тонкими стеблами висотою 50-150 см, зі слабким восковим нальотом. Основними сортами льону є льон з білими і синіми суцвіттями. З насіння льону видобувають жирну запашну олію, що йде в їжу і має цілющі властивості, а також оліфу - основу для олійних фарб і багатьох лаків.

Лляне волокно прядуть, а з пряжі тчуть тканини різного призначення. Одні з них йдуть на одяг, інші - на скатертини, штори і т.п. Лляне волокно вдвічі міцніше бавовняного, тому багато лляної пряжі йде на технічні тканини (брезент, парусину, мішковину й ін.). З лляного волокна роблять також шпагат і мотузки. Цікаво, що міцність лляного волокна при намоканні не зменшується, а навпаки - навіть зростає. От чому з нього здавна робили рибальські сіті, а лляну тканину використовували на вітрила. Дуже багато лляної тканини йде на мішки та як пакувальний матеріал.

Вважається, що лляні мішки - краща тара для цукру, борошна, круп та інших харчових продуктів. Полотнища для мальовничих полотнин теж роблять із лляного волокна. Вони стійкі до гниття, що забезпечило збереження багатьох видатних художніх творів, створених багато століть тому. Древні єгиптяни добре знали високу опірність лляної тканини гниттю, тому саме її вони використовували при бальзамуванні мумій. І не помилилися - у всіх муміях, що пролежали в гробницях тисячоліття, як правило, найкраще збереглася лляна тканина. Частина волокна на льонозаводах не вдається добре очистити від домішок. Але і його не викидають. Це клоччя - відмінний матеріал для закладення швів між колодами в дерев'яних будівлях. Інше призначення клоччя - це обтиральний матеріал у машинних відділеннях кораблів і на ряді виробництв, де використовуються мазут та інші рідини, що забруднюють. Дуже часто клоччя застосовують сантехніки при з'єднанні труб та установці кранів. Залишки стебел льону, відділені від волокна, служать паливом, а також наповнювачем при виготовленні будівельних плит.

Дослідження Міністерства охорони здоров'я України показали, що висока гігієнічність, міцність, комфорт виробів із лляних тканин, сприяють більш інтенсивному кровообігові, стимулюванню організму і зменшенню його стомлюваності. Медики вважають, що льон сприяє зниженню простудних захворювань.

В усьому світі вже давно зрозуміли, що екологічно чистий одяг з льону, завдяки його унікальним властивостям, корисний для здоров'я людини. Тому натуральні волокна стали наймоднішими у виробах високої якості.

Конопляна тканина (домотканне полотно)

Конопляна тканина

(домотканне полотно)

-
Розпродаж скарбів минулого століття! Подаруйте полотну нове життя! Вишийте рушник, пошийте вишиванку, штани, сукню.... І це буде по-українському, екологічному, з потужною енергетикою сонця та наших предків!
-
Конопляна тканина ручної роботи шириною від 46 см до 65 см

Для замовлення більше 50 м - доставка по Україні безкоштовна

Залишки:

1. Конопляне полотно 3, 7 м

2. Конопляне полотно 4, 25 м

3. Конопляне полотно 6 м

(к-ть полотна постійно змінюється)

Разом: ___ м

Ціна: 1м/ 58 грн.

Коноплянатканина

Сьогодні конопля – це елітний матеріал для сучасних дизайнів. Конопля дозволяє створити нові направлення моди. Досвід багатовікової обробки коноплі, її чудові природні властивості, у поєднанні з мистецтвом народного ткання і сучасних технологій, пошиття дає можливості сміливо фантазувати у сучасній моді.

Конопляна тканина володіє високою міцністю і практичністю, не викликає алергії, створює температурний і енергетичний баланс, має антисептичні і загоювальні функції. Завдяки натуральним природним барвникам (цибуля, дуб, конопля, хвоя, горіх, морена і інші лікарські рослини), створюється приємний аромат тканини та вона набуває лікувальних властивостей. Дотик тканини до залоз внутрішньої секреції покращує дію нервової, серцево-судинної систем. Одяг із коноплі має підвищену протидію ультрафіолетовому випромінюванню. Пористість волокон коноплі дає змогу тканині краще вбирати вологу і саме тому дає можливість тілу «дихати» під час спеки, зберігаючи прохолоду. Повітря, яке проходить через волокна, зігріває теплом і зберігає його під час холодної погоди, створюючи унікальний температурний баланс. Тобто у конопляному одязі влітку не спекотно, а взимку не холодно.

Окрім своєї легкості та зручності у користуванні – конопляна тканина ще й лікує.

Справа в тім, що волокно зберігає у своєму складі 20% олії, яка є надзвичайно лікувальною. Передусім це чудовий засіб, який загоює рани. Нещодавно вчені – медики довели, що рубці, оброблені конопляною ватою, загоюються втричі швидше! Та й взагалі – ця тканина благодійно впливає на організм, не кажучи вже про відчуття затишку і комфорту.

Конопляна тканина(домотканне полотно) сер. XX ст. Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.

Розпродаж скарбів минулого століття! Подаруйте полотну нове життя! Вишийте рушник, пошийте вишиванку, штани, сукню.... І це буде по-українському, екологічно, з потужною енергетикою сонця та наших предків!

Тел. 067 3608872

середа, 19 грудня 2012 р.

Вишиванка. Вишивка Ручної Роботи: Тепер і в кримській столиці є де помилуватись і на...

Вишиванка. Вишивка Ручної Роботи: Тепер і в кримській столиці є де помилуватись і на...: Тепер і в кримській столиці є де помилуватись і навчитись українській вишивці Музей української вишивки відкрили у Сімферополі. Тут з...

неділя, 16 грудня 2012 р.

Тепер і в кримській столиці є де помилуватись і навчитись українській вишивці.

Тепер і в кримській столиці є де помилуватись і навчитись українській вишивці

Музей української вишивки відкрили у Сімферополі. Тут зібрані автентичні орнаменти всіх регіонів держави, зразки вишивок та знаряддя праці, що супроводжували весь процес - від виготовлення полотна до створення візерунків. Музей назвали на честь видатної вишивальниці, Героя України - Віри Роїк, яка жила і творила у Сімферополі.

Одяг, рушники, скатертини та серветки, що прикрашені квітами, птахами та химерними візерунками. У кожній речі, кажуть фахівці - історія цілого регіону.

Людмила Науменко, співробітник музею: "Рядом со мной находяться вишивки киевского региона, за спиной - западно-украинский регион. Если их сравнить, вы увидите колоссальную разницу вышивок: черно-красная гамма киевского региона контрастирует с гаммой больших цветов в западно-украинском регионе, где используется более широкий колорит цвета".

У музеї три виставкових майданчики – Меморіальна кімната Віри Роїк із її роботами; зала сучасних вишивальниць та історична.

Тут представлені й автентичні знаряддя праці: від серпа до ткацького верстата.Олена Таратухина, ст. науковий співробітник відділу фондової роботи: "Это классический ткацкий украинский станок.у него было несколько подножек и от количества подножек зависело то, как получается, какая ткань, какой на ней узор. Вот две подножки использовались, когда ткалась простого переплетения ткань, а если надо было сделать ткань с узором сосенки или елочки - использовали 4 подножки".

Перші відвідувачки музею - майстрині. Вони прийшли переймати досвід. Євгенія Жукова, вишивальниця: "Можно придти сюда поучиться, посмотреть и техники, и времена разные, и года, как располагалась вишивка на ткани, на одежде. Цвет соединить, это очень интересно".

За планами адміністрації музею, в новому виставковому комплексі відбуватимуться заняття істориків, дизайнерів та етнографів. А для містян - обіцяють влаштовувати майстер-класи з вишивки.

Юлія Крючкова, Назар Кіндрачук, Крим, Сімферополь, "Вишиванки від Галини Михайлюк".

неділя, 9 грудня 2012 р.

Дитяча вишиванка. Дитяча вишита сорочка

Дитяча вишиванка

Дитяча вишиванка для хлопчика

Дитяча вишиванка. Дитяча вишита сорочка.

Дитяча вишиванка виготовляється власноруч народною майстринею Михайлюк Галиною . Така продукція купується не тільки одиничними покупцями, а й замовляються оптові партії для дитячих танцювальних та музичних колективів, для проведення свят та різноманітних концертів. Вишиванка останнім часом стала використовуватися не тільки на сцені та під час свят, а й для повсякденного носіння, що сприяє розвитку та зміцненню української самосвідомості.

Дитяча вишиванка> виготовляється із натурального матеріалу, а вишивка на ній може відрізнятися по виду, дизайну, площі вишивки, але в будь-якому випадку, дитяча вишиванка від Галини Михайлюк - це завжди вишивка ручної Роботи. Вишивка може бути нанесена на невелику частину виробу, а може бути виконана на рукавах та по всій площі виробу. Вишиванка для дівчаток може включати квіти та розповсюджуватися по всій поверхні виробу.

Дитяча вишиванка на замовлення

Дитяча вишиванка для дівчинки

У народної майстрині Галини Михайлюк ви можете замовити вишиванку, будь-якого кольору, розміру та фасону. Нашим клієнтам ми пропонуємо на вибір будь-який виріб, що є в нашому портфоліо. Ви можете просто вибрати вишиванку, а ми вишиємо її відповідно до вашого замовлення, як на оригіналі.

Народна майсриня Михайлюк Галина працює із унікальними замовленнями, виконаними за проектами наших клієнтів. Якщо ви хочете отримати унікальну вишиванку з неповторними малюнками, ми пропонуємо послуги з виготовлення дизайну майбутньої вишивки. Наші фахівці підготують кілька варіантів дизайну вишивки на вибір. Кравчині, що працюють з Галиною Михайлюкнакопичили цінний досвід та мають знання з типів вишивки та їх значень.

Дитяча вишиванка на замовлення буде виготовлена в найкоротші терміни та доставлена клієнту. Ми можемо розробити індивідуальні партії вишиванок з використанням вишивки, характерної для певної місцевості нашої країни. Для постійних клієнтів у нас передбачена гнучка система знижок.

Замовте дитячу вишиванку у нас, і ви залишитеся задоволені співвідношенням ціни і якості!

Також ви можете переглянути таблицю розмірів вишиванок

ВИШИВАНКИ ОПТОМ

Завантажити комерційну пропозицію ви можете за наступним посиланням

Комерційна пропозиція (вишиванки).doc

неділя, 30 грудня 2012 р.